Про нас / About our school

       Сьогодні детройтська громада попрощалась із відійшовшим у вічнність, пана Ярослава Березовського – люблячого батька, чоловіка, дідуся, вірного  товариша, просто життєрадісної людини і вірного партіота УКРАЇНИ. Рідна Школа м. Детройту сьогодні прощається не тільки з добрим приятелем, а довголітнім учителем історії України Рідної Школи,  директора Рідної Школи 1988-1998 років. 
Пам’ять про Нього нехай назавжди залишиться приємною згадкою у вчителів Рідної Школи, батьків, випускників. Хай душа Його знайде вічний спокій, а Всевишній прийме, у місце, де праведні спочивають, і нехай в останню путь його супроводжує мелодія шкільного дзвоника. 
Вічна і світла пам’ять Вам, пане Березовський!

 

Зустріч з медиками – випускниками Рідної Школи

           Найбільшою радістю учителів є бачити успішними своїх учнів, а подвійною вона є тоді, коли вони повертаються до Вас.

Таким щасливим днем був 26 березня 2024 року, коли на зустріч із старшокласниками нашої школи завітали молоді медики -спеціалісти, випускники Рідної Школи, а сьогодні- члени Українсько-Американської Медичної Асоціації Північної Америки. Розпочала зустріч Др. Іванна Муравицька Голова Медичної Асоціації, випускниця Рідної Школи 2010 року. Вступне слово до старшокласників висловила Др. А. Новачинська, випускниця  РШ 2007р, вона представила: Др. Б. Кіндзельського, випускник РШ 2005 р, Др. О. Фіґача,  Др. М. Герасимчука, Др. А. Лоґінського, випускника РШ 2007р та відомого в українській громаді лікаря- реаніматора, батька двох наших випускників, довголітнього приятеля РШ, Др. Л. Мурського (РШ Чікаґо) . Лікарі підготували цікаві презентації по трьох різних станціях: кардіологія, яку очолював Др. Б. Кіндзельський, радіологія: Др. Фіґач і Др. Герасимчук, невідкладної медичної допомоги: Др. Муравицька, Др. Лоґінський.  Старшокласники не тільки мали можливість практично спробувати лікарських вмінь та навиків, але й запитати питання про медичні професії та шлях їх здобуття.  Особливою приємністю було зустріти своїх колишніх учнів учителям, котрі багато років тому навчали їх рідного, українського у стінах Рідної Школи. Дякуємо Вам, наші любі! Нехай Вам щастить завжди і в  усьому! Чекаємо зустрічей з Вами!

Особливі гості з України

          Під час вчительських конференцій, ми- учителі з Детройту, по-доброму заздримо школярам Рідних Шкіл Нью Йорку, Вашинґтону, Чікаґо, які мають більше  можливостей зустрічатись з відомими українцями, котрі навідують Америку і знайомляться із життям українців за океаном. Цієї суботи, нам пощастило по- особливому, адже наших школярів відвідала ціла група відомих українців, і боїшся помилитися, хто ж з них важливіший…

Рідну Школу відвідав воїн ЗСУ, важкопоранений  Іван Молдун, боєць 79-ої бригади з міста Херсону. Сильна, вольова, дуже позитивна і світла людина. Іван одразу захопив увагу наших дівчаток і хлопців, які хотіли його обійняти, подарувати свої малюнки, висловити слова вдячності за героїзм і незламність.

Супроводжувала воїна Івана, голова фонду Revived Soldiers Ukraine, спортсменка, патріотка, – Ірина Ващук. Пані Ірина дуже коротко, емоційно і тепло поділилась з дітьми своїми переживаннями про своє рідне місто Ірпінь, рідні вулиці, стадіон, школу; розказала про мету, роботу і результати фонду. 

Серед гостей- Заслужена артистка України, переможець конкурсу “Голос України», відома своїм цікавим і вишуканим репертуаром, у якому немає жодної московської пісні- Оксана Муха. Глибокі, обдумані, виважені думки пані Оксани торкались найтонших струн дитячих душ. Ну, а коли із скрипкою, по хлопчачому забіг скрипаль-віртуоз, Олександр Божик- емоціям не було меж. У руках трьохрічної дитини, з групи Світлички,  на скрипці звучала Шевченкова  «Зацвіла в долині червона калина”, із учнями середніх класів, Івасюкова “Червона рута “, яку з школярами та учителями виконували артисти. Здається, жодні хитрощі сучасних комп’ютерів не можуть перевершити те, що відчули, почули, побачили, чого навчились від наших гостей наші школярі, бо кожен з них- людина-перлина, звання яких є УКРАЇНЦІ! Частіше навідуйтесь до нас…

РАЗОМ МИ СИЛА! ПЕРЕМОЖЕМО РАЗОМ! СЛАВА УКРАЇНІ!

 

ВЧИМО ДОБРА І ЛЮДЯНОСТІ

“А волонтерам, заважать не треба, – вони душею чують всі потреби.

Всім патріотам українським – слава! На них трималась і тримається держава.”,-як гарно про людей доброї волі висловився учень 7 класу Полтавської області, який просить не називати свого імені.

9 жовтня 2022 року, учні Рідної Школи м. Детройту, разом з батьками та учителями, оголосили збір коштів на спальні мішки для українських військових ЗСУ, які щохвилинно оберігають нашу рідну Україну.

Вже 22 жовтня, з допомогою батьків, учителів та приятелів Рідної Школи було придбано речі, які запакували у  сім посилок, які Ви бачите на світлинах. Серед придбаних речей: холодостійкі спальні мішки, тепла білизна для захисників і захисниць, шапки, вовняні шкарпетки, нашийники і навіть- шоколадні батончики Snickers! Саме на таких життєвих прикладах, навчаємо наших учнів людяності, небайдужості, розуміння, вмінням ділитись з іншими та допомагати близьким і рідним у потребах. Наші школярі були здивовані, що рідношкільна громада так активно відгукнулась на клич. Сердечно дякуємо усім упатріотам- українцям, людям доброї волі, з безмежною душею, щирем серцем, високим почуттям обов”язку, глибокою чуйністю, безкорисністю та вірою у перемогу наших незламних воїнів Збройних Сил України! Низький уклін Вам усім!  Все буде Україна! Разом до перемоги!

На світлинах, учні 4, 5, 9 класів підчас упаковування закуплених речей. Імена наших дітей на посилках для військових,  бачимо один з спальних мішків, які було надіслано воїнам.

 

 

Вітання Преосвященнішого Владики Венедикта

           19 грудня 2021 року, шестикласники Рідної Школи м. Детройту, Ліліанна Ворончак та Андрій Нісевич, вітали Преосвященнішого Владику Венедикта, який побував на бенкеті в Українській Католицькій церкві Святого Івана Хрестителя. До учнівських вітань приєднались представники педагогічного та батьківських колективів Рідної Школи. Присутні, мали можливість ближче поспілкуватись з Преосвященнішим, послухати його мудрі, духовні повчання, отримати його благословення.

Свято Миколая у Рідній Школі    

         З великим нетерпінням чекали небесного гостя наші школярі, особливо, молодші. Нарешті… дочекалися! 18 грудня 2021 року, у суботу, Святий Миколай, у супроводі своїх асистентів, ангеликів відвідав  учнів та учителів Рідної Школи м. Детройту.

Скільки гарних вітань, пісень, віршів підготували для нього учні 2 класу, під вмілим керівництвом учителів п. Надії Михайлюк та п. Галини Яловенко. Для старшої групи школярів, святкову програму підготували учні 9 класу під керівництрвом учителів мови та літератури, п. Валентини Бойко та п. Лесі Білоус, акомпонувала їн, учитель музики, пані Галина Яловенко. Пильно слухали діти кожне слово Святого Миколая. Небесний гість привітав дітей, похвалив, кожній групі, щось особливе побажав, поблагословив, ще й подаруночка дав. Раділа наша дітвора ще й тому, що батьки приготували смачний стіл, ласощі. Святковий настрій, незабутня пора різдвяного сезону, початок зимових канікул та святкувань величного свята Різдва Христового!

День пам”яті жертв Голодомору в Рідній Школі

          У суботу, 20 листопада 2021 року, старшокласники Рідної Школи, разом з своїми учителями та парохом Української Католицької церкви Святого Івана Хрестителя, отця Мирослава, відправляли поминальну панахиду в пам”ять жертв  Голодому 1932-33 років. 

Школярі згадали тих, хто невинно віддав своє життя в страшні 1932-1933 роки. У  День пам”яті жертв Голодомору, учні приєднались до загальнонаціональної хвилини мовчання в пам’ять тих, кого комуністична, жорстока система змусила померти голодною смертю.  Вдома, 27 листопада 2021 року,  діти запалили на своєму вікні СВІЧУ ПАМ’ЯТІ, яку вони  отримали у суботу в Рідній Школі.

Учні Рідної Школи сердечно дякують усім активістам громади за співпрацю та старання, наш з Вами обов’язок- донести світові про ці страшні лихоліття, аби ця трагічна сторінка історії нашого народу ніколи не повторювалась і не забувалась наступними поколіннями…

 

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Зустріч представників Рідної Школи із Ректором Ужгородського  Національного Університету, Професором Др. Володимиром Смоланкою.

З ініціативи учителя географії Рідної Школи м. Детройту, Професора Тараса Олексика, представники школи Українознавста мали можливість зустрітись із Ректором Ужгородського  Національного Університету, Професором Др. Володимиром Смоланкою.  Ця зустріч була організована викладачами Oаkland University, викладачем якого являється пан Тарас Олексик, колишній студент Ужгородського Університету, який підтримує тісні зв’язки з своїм університетом та його Ректором. У  понеділок,  14 жовтня 2019 року, о 7 годині вечора  в Royal Park Hotel, Rochester, зібралась чимала група, серед яких були представники Українського Лікарського Товариства на чолі з Др. Марією Балтарович та відомими в українській громаді лікарями, викладачі Oаkland University, серед яких були Професор Тарас Олексик та викладач Дана Воронович,  представники Рідної Школи у складі Директора РШ -О. Новачинської, Заступника директора, Мґр. А. Перекліти, Координатора з Адміністративних питань, Я. Баран, Голови Батьківського Комітету, І. Нісевич. Др. В. Смоланка енергійно проводив цікаві розмови з групами, легко переключаючись з однієї мови на іншу. У розмові з представниками Рідної Школи Др. Смоланка наголошував на бажанні розвитку співпраці між нашими учбовими закладами, Ректор пропонував нам програму обміну студентів під час літніх канікул, коли наші старшокласники матимуть можливість поїхати на короткі курси в Ужгородському  Національному Університеті, ознайомитись з програмою закладу й навпаки- українським студентам надати можливість навчатись у Oаkland University, а по суботах- працювати й допомагати у Рідній Школі. Під час розмови Др. Смоланка торкнув багато цікавих моментів з життя сучасної України, захопив присутніх своєю всесторонньою обізнаністю й стилем чудового оратора. Надворі вже давно стемніло, а ми ніяк не змогли покинути залю зустрічі з цікавою людиною й почуття гордості не покидало нас, що є в Україні такі цікаві люди, як Ректор Ужгородського Університету.

———————————————————————————————————————————————————————————————————————————————-

Зустріч учасників капели бандуристів ім. Тараса Шевченка з учнями Рідної Школи м . Детройту

Осіння пора багата не лише весіллями та святами, багряними барвами і дощами. Осінь традиційно стала порою, коли до нашої Рідної школи приїжджають бандуристи чоловічої капели ім. Т. Шевченка, щоб нове покоління українців в діаспорі змалку виростало закоханим у рідну пісню.

І ось  суботу, 5 го жовтня 2019 року, до нас знову завітала чоловіча капела  бандуристів північної Америки ім. Т.Шевченка під керівництвом маестро Олега Махлая. Вони не лише заграли для всіх присутніх учнів, вчителів та батьків давні українські народні пісні, але й провели майстер-класи гри на бандурі. У підготовленій бандуристами програмі також були виступи молодих бандуристів, які розповідали нашим школярам про особливість бандури-давнього національного інструменту нашого народу. Маестро Олег Махлай стисло, проте дуже цікаво, розповів учням школи про еміграцію бандуристів на американський континент, їхню місію впродовж усіх років існування капели. Маестро наголосив, що колектив святкує вже сто років з часу свого заснування та 70 років з часу її відродження в Детройті в повоєнні роки.

Учні та учителі відчували гордість за тих бандуристів, які є випускниками Рідної Школи: Богдан Прийма, Осип Тобіянський, Микола Мурський, Адріан Квітковський.  Бандурист Микола Мурський розповів про організацію дитячих таборів й заохотив дітей приїжджати на табори бандури, які проводяться на теренах Північної Америки впродовж літа. Для багатьох школяів це була перша зустріч з інструментом, який століттями допомагав українцям зберігати власну історію та культуру. Особливо раділи молодші школярі відчували радість, торкнувшись чарівних струн бандури. Капеляни демонстрували техніку гри, розповідали про секрети звуків, а  батьки мали можливість зафіксувати ці моменти на фотографіях.

Дирекція та адміністрація Школи Українознавства, всі учні та вчителі,  сердечно дякують маестрові Махлаю та усім капелянам, за  ті незабутні хвилини насолоди й гордості за наші національні надбання, якими вони змогли з нами поділитись, й посіяти зернятка любові до української музики в дитячі душі. Особливо дякуємо учням суботньої школи ім. Лесі Українки, яка існує при православному Соборі Покрови Пресвятої Богородиці, що приєднались до нас з нагоди такого цікавого концерту. Подяку висловлюємо такожбатькові наших учнів, панові Миколі Дейчаківському, який подбав про організаційні питання зустрічі у Рідній Школі. Навчання у школі закінчилось, а тема бандури ще довго продовжувалась серед захопленої дітвори.

Автор статті, учителька предмету Народознавства Рідної Школи м.Детройту,

Оксана Заваденко

Image may contain: 32 people, people smiling, people standing and indoorImage may contain: one or more people, people on stage and indoorImage may contain: 9 people, people smiling, people sittingImage may contain: 12 people, people smiling

Image may contain: 4 people, people sitting and people playing musical instrumentsImage may contain: 3 people, people smiling

Image may contain: 11 people, people smilingImage may contain: 6 people, people smiling, people sitting

Image may contain: 9 people, people smiling, people sittingImage may contain: 11 people, people smilingImage may contain: 11 people, people smilingImage may contain: 1 person, smiling, sittingImage may contain: 3 people, people smiling, people sitting

Image may contain: 7 people, people smiling, people sitting and crowdImage may contain: 2 people, indoorImage may contain: one or more people, crowd and indoor

                                          

Перший дзвоник пролyнав в нас, у Рідній школі.

Знову вересень крилом помахав казково
І покликав дітвору в нашу Рідну школу.
Зал прикрашений святково, зовсім це не випадково….
Свято Першого дзвінка Рідна школа провела.

Отож, свято розпочато і гостей доволі…
Всіх ласкаво привітала наша  пані Оля.
Вчителям, батькам, студентам терпіння  і сили
Щоб знання, які здобудуть їм в житті згодились.

Далі майорів у небі український прапор…
Заспівали Гімн  держави щиро і завзято.
Всі співали як один,  аж любо дивитись
Ну а далі , як належить, треба помолитись.

Отець Валерій, як завжди дав благословення
Щоби діточки у школі вчилися з натхненням,
Щоб про Бога не забули, і про Україну
І у школі щоб вживали мову солов’їну.

Далі слово першачкам -це ж для них важливо,
Перший раз у перший клас йти ось так  гордливо.
Сяють усмішки дитячі наче зорі ясні,
Милі всі такі вони, і такі прекрасні.

Це для них у перший раз пролунав дзвінок,
І покликав радісно на перший урок.
Не так весело було випускникам школи…
Першого дзвінка для них не буде ніколи.

Може й сумно розлучатись з друзями своїми,
Та попереду чекають їх великі зміни…
Ще один лиш рік навчання в нашій Рідній школі,
Далі кожного чекають дуже різні долі…

Тож нехай випускникам все легко дається,
І в житті побільше нового пізнається!

Добре, що в Детройті є наша Рідна школа,
Що діточки з’їжджаються до неї з довкола,
Добре, що шануємо тут звичаї вкраїнські,
І не забуваємо, що ми українці!

Автор вірша: Класний керівник 1 класу, Леся Осипова


МАТУРУЛЬНИЙ БЕНКЕТ

Червень! Червень! Початок літа,

А ми із школи випускаєм діти,

Як тих пташенят, що в даль відлітають,

Але додому назад вертають.

Червень! Це- пора буйного цвіту, краса веселки після дощу, і час, коли милують око шовковисті трави. Приємно вдихати запахи трав та весняних квітів і насолоджуватись мелодією вітру.

Червень -це місяць, коли закінчується шкільний рік, а попереду літні канікули, повні вражень і пізнання нового. Саме в цей час завершується навчання в школах Українознавства та з нетерпінням чекали цього дня і випускники Рідної школи м. Детройту. Вони так довго мріяли стати дорослими та пройде час і їм захочеться повернутись у шкільні роки, у безтурботне дитинство, у рідні стіни, до друзів, до улюблених вчителів, щоб подякувати за знання або попросити вибачення за пустощі.

І вже позаду недоспані суботні ранки, кінцеві Матуральні іспити. Нарешті настав довгоочікуваний день, 2 червня, день, якого так чекали  учні, батьки, вчителі Школи Українознавства « Рідна школа » м. Детройту, день, коли  мав відбутись Матуральний бенкет в честь наших випускників.

Погода була теплою, сонячні промінчики змушували примружувати очі, пташки співали в унісон, неначе все навколо раділо за наших матурантів. А випускники чекали початку свята, стоячи у рядку, з легким хвилюванням на обличчі.

Вишиті  сукні у красунь -дівчат.

І хлопці, на підбір усі красиві,

Костюми елегантні до лиця,

Всі 11 років терпеливо,

Уперто до шкільного  йшли кінця.

На це шкільне і пам’ятне свято усі випускники прийшли у вишиванках,  які дуже личили їм, бо ж у вишиванці відображено дух козацького роду, закладений генетичний код нації.

Ранок розпочався із Служби  Божої у церкві Св. Йосафата у м.Ворен, яка була святково прибрана квітами синьо- жовтих кольорів. І от, у виконанні церковного хору Української Католицької церкви Святого Йосафата, під керівництвом маестро В. Щесюка, звучить церковний гімн “Як славен наш Господь в Сіоні”, а в божий храм по-одному заходять матуранти із синьо-жовними стрічками “Випускник “. Розпочинається Божественна Літургія. Парох церкви Св. Йосафата, отець Маріо Дацишин, разом із усіма парафіянами, молився за щасливу долю випускників, благословив їх, бажав всіх земних благ у житті. Директор школи, Ольга Новачинська, приєдналас до побажань отця, подякувала всім присутнім у церкві за спільну молитву і вручила учням пропам’ятні подарунки й почесні грамоти з Українського Консульства м. Вашинґтону.

Після закінчення Служби Божої, учні, батьки, вчителі та гості пішли на святковий бенкет, який відбувся у парафіяльному осередку церкви Св. Йосафата. Композиції синьо-жовтих букетів, вишивані рушники, виставки фотографій випусників нашої школи попередніх років, яку зібрала п. Христина Ляш-Фаріон, висвітлювали історію існування Рідної школи.

Ведучою святкового бенкету була мама нашого випускника, талановита скрипачка, Соломія Сорока, яка й розпочала це шкільне свято. Продумано було кожний етап свята, а у словах пані Соломії відчувались теплота, дотепність, вишуканість та інтелігентність.

Під музичний супровід Василя Судика, пані Соломія запросила у зал випускників школи: Катерину Барбуляк, Ольгу Бобало, Ольгу Величко, Антона Ґріна, Михайла Іваськова, Дениса Тростінського, Марка Фаріона, Артура Цуркана, Данила Юзича.

Всі випускники такі різні, мають свої погляди на життя, свої вподобання, мету та об’єднала їх усіх «Рідна школа». За усі ці, спільно проведені у школі роки, вони здружилися, навчились підтримувати один одного, радіти успіхам товариша.

Коли випускники-матуранти сіли за святковий стіл, на якому красувалися у вазах жовто-гарячі соняхи, ведуча продовжила свій виступ. У її голосі відчувалось легке хвилювання, сум, що так швидко пробігли шкільні роки, відчувалась гордість за наших дітей.

Для гостей свята, випускниця Катерина Барбуляк, продекламувала вірш „Любіть Україну“, в знак  пам’яті про далекий отчий край. Потім виступив опікун класу мгр.  Андрій Перекліта, який перенісся думками у свої шкільні роки, пригадав, як навчання в „Рідній школі“, неодноразово допомагало йому в житті. Він побажав своїм вихованцям щасливого майбуття, добрих друзів в житті, обдуманих вчинків і позитивних думок, а також висловив надію, що знання, які учні здобули в „Рідній школі“ будуть примножуватись, збагачуватись з різних джерел.

Одна з багатьох рис українського народу є гостинність. Тому жодна українське свято не відбувається без частування. Отець Маріо Дацишин промовив спільну молитву й поблагословив їжу, а всі взяли участь у святковому обіді. Після обіду виступила директор школи п. Ольга Новачинська. Свій виступ вона почала словами:

«Дитинство й юність в школі пролетіли,

Ви вчились тут, співали і жили,

Дорослими ви стати так хотіли,

Й сьогодні Ви до цього підійшли».

Пані Оля щиро привітала випускників. Вона сказала, що сьогодні вони влились в ряди випускників Школи Українознавства,  товариства „Рідна школа “, яка незабаром святкуватиме своє 70 -ліття. Як педагог -наставник, вона навчала матурантів поважати батьків, які є свідомими патріотами своєї землі, тому що їм не байдуже, ким виросте їхня дитина. Вони дбали, щоб їхні діти ходили в українську школу, отримали знання про Україну, молились, співали і декламували українською мовою. Директор школи зупинилась на спогадах із шкільного життя випускників, адже перегорнута ще одна сторінка шкільного буття. Вона з материнською добротою і ніжністю підмітила, що Катерину Барбуляк ми запам’ятаємо через її артистичність: чудовий голос, спів та декламуванням віршів.

Ольгу Бобало ми пам’ятатимемо як розумну, відповідальну  ученицю та чуйну й надійну товаришку. Ольгу Величко- за її скромність, працелюбність, захопленням фотографією. Антон Грін запам’ятається нам чудовою грою на саксофоні та особливо- виконанням головної ролі у фільмі «Поводир».

А Михайло Іваськів, як чудовий футболіст, любитель класичних автомобілів. Дениса Тростінського  запам’ятаємо тим, що він  покорив серця всіх, хто бачив його на сцені, під час виконання бальних танців, а Марка Фаріона, що він є активним пластуном, чудово грає на фортепіано, ударних інструментах та бандурі. Артура Цуркана – через те, що він займається спортом, любить біг, плавання, а Данило Юзич -активний пластун, гарно танцює, серйозно займається хокеєм, футболом.

Пані Оля наголосила на значенні знань у житті випускників. Вона сказала: ” Пам’ятайте, що знання є вашим стержнем ! А хто має стержень, той ні перед ким не зігнеться, а схиляється тільки для того, щоб підняти слабшого”.

Дальше присутні почули виконання джазової рапсодії виконану Антоном Ґріном і його батьком Артуром Ґріном. На обличчях присутніх я помітила легку мрійливість, ліричність, загадкові усмішки. Чарівні мелодії уявно перенесли кожного слухача у світ романтики, у світ спогадів.

Соломія Сорока від імені всіх батьків та учнів подякувала вчителям за терпеливість, вміння донести зерна науки до кожного зокрема, за хороше ставлення та людяність. Свято продовжили наші матуранти. Вони звернулись до вчителів, вітали їх, дякували за передані знання, терпеливість, душевну щедрість і доброту, батьківське ставлення до них.

Спасибі Вам, шановні вчителі,

За ту любов, турботу й піклування,

Що йшли від Вас, як сила від землі,

За світлі роки мудрого навчання.

А ще випускники прочитали „Привітальне  слово випускників“, автором якого являється львівський поет Євген Брикайло, у якому звертались до кожного вчителя, який готував їх до кінцевих іспитів:

Нас вчила мови, ніби рідна ненька,

Учителька присутня у цій залі,

Складаєм вдячність, пані Бойко Валі,

Із прізвищем славним матері Шевченка.

Нашій учительці літератури,

Пані Юзич, за любов до книг,

Сказав Франко: „Без них ,

не осягнути нам культури!“

Дякуєм Вам, пані Любо Красій,

За мрії полетіти, мов лелеки,

Де Тараса Шевченка край далекий,

Веселкою купається в  росі.

Вдячні за екскурси в минуле й майбуття

Маґістрові Андрію Перекліті

За істину, визнану в світі

Люд без історії  не варт життя.

Вітає вас поважная Еліта,

Хвалу голосить Вам церковний дзвін,

Схиляємось у доземний поклін,

І зичим щиро: «Многа й Блага літ!»

Добавили кольорових фарб у нашому святі і виступ бандуристів: Миколи Дейчайківського  і  Марка Фаріона. З  душевним трепетом слухали гості чудове виконання відомих творів. Всі присутні у залі мали змогу насолодитися виступом музичного дуету Соломії Сороки і Артура Гріна, які виконали “Мелодію” Скорика та Ноктюрн мі-бемоль мажор Шопена, яку виконав сам піаніст.

Ой скрипко моя мила,

Про що співаєш в тишині?

Ця мелодія понесла нас десь далеко над Землею, з кожним дотиком смичка, від насолоди завмирало серце і раділа душа.

Привітати матурантів  прийшов випускник Рідної Школи 199 року, директор Української Мічиганської  Кредитовоїї Спілки „Самопоміч“ Андрій Вигнанський. Він побажав кожному зокрема знайти своє місце на землі, завжди любити Україну, знати її історію, культуру, він вручив всім матурантам  подарунки, а від імені федеральної Кредитової Спілки ” Самопоміч ” привітала представник фінансової установи, пані Т. Бедрус, яка  привітала матурантів із святом та передала чеки для кожного з матурантів.

Після всіх вітань і побажань, директор Рідної Школи вручила матурантам дипломи про закінчення  «Рідної школи».

Приєднались до побажань і наші десятикласники: Ніколя  Дейчаківська, Наталія Величко і Максиміліян Лаврин, адже на наступний рік, в цей же час  вони закінчуватимуть навчання в школі Українознавства. Згідно шкільної традиції, випускники передали  їм „Свічку мудрості“, і побажали творчих злетів та плідної праці.

Саме тоді і пролунав Останній дзвінок. Останній в цій школі ….

Благослови Боже випускників доброю долею!

Щасти Вам!!!!

Все добре зі школи візьміть у життя,

І вчительську мудрість, і шану від друзів,

Хай  доля Ваша буде легка

Будьте щасливі в життєвому крузі!

Автор статті, учителька групи “Світличка  ”  Рідної Школи м. Детройту, панна Надія Колісник

———————————————————————————————————————-

Велич і радість свята Шевченка ” Іду з дитинства до Тараса” у Рідній Школі м. Детройт

День  народження  Тараса Шевченка- є особливим для кожного українця,  тому що Шевченко є символом волі,  справедливості та витривалості,  символом українського національного руху та відродження, безмежної  любові до України,  взірцем національної свідомості та гідності.

Ще за життя він став, національним пророком, Батьком нації. Творчість Тараса Шевченка благородна частка історичної спадщини всього людства. Українці всього світу святкують цей день в усіх офіційних установах, учбових закладах і звичайно у нашій “Рідній школі” міста Детройту.

У росяні вінки заплетені суцвіття,

До ніг тобі, титане, кладемо

Ми чуємо тебе Кобзарю, крізь століття

Тебе своїм сучасником звемо.

В.Симоненко.

Кожного року ” Рідна школа” дарує всій українській громаді  цікаво підготовлене  Шевченківське свято. Честь підготувати свято Кобзаря випала учням молодших класів, від Дошкілля до 4 класів. Наші маленькі школярі з допомогою  учителів , п.Лесі. Осипової, п.Надії Сутар, п.Надії Михайлюк, п.Віри  Курти , п.Ольги Дубовської та п.Світлани Міщанин, підготували інсценізовані моменти із дитячих років життя Тараса Шевченка, переплітаючи їх з пісенними композиціями і танцями.  Автором вміло продуманого сценарію свята була учителька Дошкілля, Леся Осипова, учитель співів, пані Мирослава Борищук, прекрасно підготувала  пісенні номери.

Художня композиція ” Пророк України” ,  окрасою якої був “Танець квіточок”,  у виконанні учнів Дошкілля та 1-2 класів, була гармонійним вступом до програми і ось… почалося дійство. Вражаючою сценою з  дитинства Тараса,   була художня композиція, коли  чорні, великі крила  птахів оточили колиску з маленьким Тарасиком, пророкуючи його тяжку долю: “Тяжко буде сироті без роду. Що його чекає? Рабство? Хоч з  гори та в воду.”

Воронами були учні третіх та четвертих класів.  Ірина Бобало, учениця 4-го класу, яка вдало зіграла роль мами Тараса,  хутко відганяє  вороння від своєї дитини і звучить y її виконанні “мамин монолог”.

Зворушили глядачів учні Ліліанна Ворончак (3-й клас) та Данило Осипів ( Дошкілля) зі сценою “Мати і Тарас”:

-Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

– Бо коли людина зла, заздрісна, сумна, її свічка ледь-ледь тліє!                      -А коли добра, любить людей — ясно, і світло це далеко видно.                        -Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.

Далі, на сцені з’явилися  учні  2 класу із сценкою “Вечеря”,   у якій родина турбувалася,  всі Тарасика,  шукали, чекали,  сестричка Катерина плакала,  та ось, несподівано, веселий і задоволений Тарас приїжджає до села разом з чумаками, ролі яких виконували  (учні 2-го класу). Швидко плене час, Тарас підростає, і  вже в нього немає матусі,” мачуха штовханцями годує”, а він у полі, на самоті, малює, малює все, що бачить, і Оксанку малює, яка на калину схожа…

Моменти із важкого життя Тараса-сироти,  вміло відтворили учні 2 та 4 класів. Учні 2-го класу Марія Волошин та Мацишин  Тадей виконали ролі Тараса та Оксани, а  пісні “Зацвіла в долині” та “Тече вода з-під явора” про звучали у виконанні учнів Дошкілля і  1-2 класів.

Завершуючими урочистими акордами програми звучали вірш «Доля» (учні 4-го класу) та пісні “Слава Кобзареві” та ” По діброві вітер виє” у складі: Анастасії Банах,  Ліліанни Ворончак,  Артема Дармограя,  Андрія Нісевича, Ярослава Шуля.

Урочистості й святковості програмі надали тонко підібрані музичні вставки,  підібрані учителями Лесею Осиповою та Ольгою Дубовською.

Завершуючим моментом стало звучання величного Кобзаревого  “Заповіту”,  який стоячи, у величезному піднесенні, виконали всі глядачі, зворушені програмою, виконавцями якої були їхні діти. У залі панував піднесений настрій натхнення, радості та гордості за наших дітей, які великою кольоровою вишиваною  групою стояли на сходинах сцени, відчуваючи себе єдиними у своїй любові до України, у своєму розумінні її культури, мови і традицій, і у глибокому шануванні пам’яті величної постаті геніального Українця, великого і безсмертного Кобзаря, Тараса Григоровича Шевченка!

Сонцем правди осяває

І Дніпро і кручі,

І тебе, в сім’ї великій

В сім’ї вольній, новій,

Ми врочисто споминаєм,

Своїм вдячним словом!

Автор статті, учителька мови 8-11класів Рідної Школи м. Детройту, Валентина Бойко.

———————————————————————————————-

         У суботу, 20 жовтня 2018 року, учні 8, 9, 10, 11 класів Рідної Школи м.Детройту відвідали фотовиставку в Українському Архіві-музеї, під назвою ” Against the odds”, молодого американського автора Steve Andre. Наші школярі мали можливість розпитати у молодого автора про деталі, зображені на фотографіях, до глибини душі зворушили дітей зображення тих страхіть, якими понівечила українську землю війна. Учитель історії та культури у 8-11 класах, мґр. Андрій Перекліта висловив подяку від імені учителів та школярів школи Українознавства Директорові Українського Архіву-Музею, п. Олі Лісківській та самому авторові фотовиставки, Steve Andre за пам’ятні моменти.

Зворушені діти й батьки, які допомагали із транспортуванням, повні вражень, вчасно повернулись до Рідної Школи. 

Автор статті – учитель Рідної Школи м. Детройт, Надія Колісник

10 вересня 2016 року

Дзвенить, дзвенить шкільний дзвінок, він в Рідну Школу закликає!

Шкільна символіка

Осіннього суботнього ранку, 10 вересня цього року, українські діти радісно й жваво поспішали до Рідної Школи, легкий дощ їх зовсім у цьому не шкодив. А школа, святково прибрана українськими символами, синьо-жовтими кульками, різнобарвними квітами, знову  навстіж відчиняла двері нашій дітворі та молоді. Особливо цікаво, було спостерігати у цей час за очима допитливих малюків, які вперше переступали поріг школи, міцно тримаючись за руку мами чи татуся,  шукаючи серед чималої кількості дитячих личок когось знайомого.

Передаю дзвоникЗвучать святкові звуки литавр: вся увага на директора школи, Ольгу Новачинську, яка святковим та піднятим голосом  привітала школярів, учителів, батьків, голову та членів  батьківського комітету школи й гостей із шкільним святом Першого Дзвоника, який символізує початок нового шкільного року в Школі Українознавства Товариства “Рідна Школа ” м. Детройту. Учениця 8 класу Ніколя Дейчаківська та учень 9 класу Антон Ґрін, почесно вносять в зал український та американський прапори, урочисто й піднято звучать американський та український державні  Гімни, усі присутні у залі, дорослі й діти, підхоплюють звучання пісні, яка гордо й впевнено звучить з їхніх уст.

РШ внесення прапорів

У короткому вітальному слові, пані Новачинська наголосила про  важливу й цінну роль Рідної Школи в житті української дитини та родини, які проживають на американському континенті. Вона пригадала про її мету й завдання  та заохотила усіх школярів ” вирушати у нову, захоплюючу мандрівку до вершин духовності й життєвої мудрості, поглиблювати й збагачувати знання про нашу рідну Батьківщину-Україну.”

У залі  сяють цікавістю дитячі очі, миготять засмаглі від літньої спеки милі личка малюків, переливаються різноманітні барви українських вишивок, приваблюють своєю красою букети квітів, які діти принесли у перший день, щоб привітати ними  своїх учителів й звучать слова про доброго, мудрого старшого наставника-педагога:

Перший клас

Я беру твою руку, дитино маленька,

Щиро, бережно й ніжно в долоні  свої.

Поведу через казку, не бійся, рідненька,

У незвідані далі, далекі краї…!

Директор школи з особливою шаною представила усім присутнім “працьовитий  і обдарований ”  педагогічний колектив Рідної Школи. ” Нехай Ваша робота приносить Вам радість, нехай винагорода за роботу буде гідною, а Ваші старання будуть виправдані учнівською вдячністю!, “-продовжує у своєму вітанні пані Оля.  Учні третього класу підходять до вчителів і в знак початку навчального року в Рідній Школі дарують символічне яблучко з особливим повідомленням на ньому, адже саме для учителів початок шкільного року є очікуваним і  надзвичайно улюбленим.

Святкову програму продовжив парох Української Католицької церкви Святого Йосафата, духовний наставник,  отець  Маріо Дацишин, ЧСВВ. Отець Маріо привітав дирекцію та адміністрацію школи,  учнів та учителів з початком нового навчального року та за давнім християнським звичаєм поблагословив і покропив свяченою водою усіх учасників свята на щасливий навчальний рік.

А дальше на сцену запросили першокласників: Софію Баран, Лілію Ворончак, Еву Ксенос, Андрія Нісевича, Ангеліну Шевчук, Ярослава Шуля, які  продекламували художні рядки  про свої переживання на початок навчання:

Вельмишановні старші учні,

Ми тут найменші серед вас.

Ото ж прийняти нас до гурту!

Уклінно просить перший клас!

Учениця 7 класу, юна співачка, Христина Скочипець подарувала всім пісню “Україна моя ” , наголошуючи  нам про те, що всі ми є дітьми рідної нам України. А її однокласники:  Андрій Пасічник, Катерина Корендій та Діяна Шуль звернулись із словами до наймолодших друзів- першокласників, які сьогодні офіційно стали учнями Рідної Школи:

Вітаєм дорогу до школи,  

Вітаєм наш перший клас!

Дзвіночку, співай, як ніколи,

Дзвени веселіше для нас!

Голосом  шкільного дзвоника, першокласники розпочали наступний  новий навчальний рік у Рідній Школі.   Шкільне свято підходило до завершення,

Благослови всіх, Боже школярів

У добрий час, у добрую годину.

Щоб дух любові у серцях горів,

Благослови цю, Боже, світлу днину!

То ж нехай  Всевишній Господь оберігає і супроводжує нас усіх під час цього навчального року, щоб був він корисним, здоровим, плідним і щасливим!

Автор статті – адміністратор  Рідної Школи м. Детройт, Марічка Никифоряк-Нона

———————————————————————————————————————————————  

Червень, 2016 рік 

Мелодія Останнього Дзвоника в Школі Українознавства Товариства “Рідна Школа” м. ДетройтуAttachment-1

Уже в минуле йдуть весни принади,

Весні на зміну завітало літо,
І в час такий красивий і квітучий,

Школу покидають наші діти.

Хто на канікули  іде відпочивати,

Щоб в вересні вернутись знов сюди,

А інші Рідну Школу покидають,

Знання з собою взявши назавжди.

В кінці весни- закінчення шкільного року. Яким він був для наших учнів? Думаю, що цікавим, повчальним і змістовним.

image1

Щосуботи, 170 учнів Школи Українознавства м. Детройту наполегливо долали немалі відстані, щоб якнайбільше дізнатись про Україну- державу іншого материка, іншої частини світу, але таку близьку серцю кожної української дитини. Бо що варта людина, яка не знає історії свого походження, яка не цікавиться своїм родовим деревом. Це- перекотиполе, яке не має свого  коріння, не дотримується звичаїв своїх предків. Знають про це батьки, яким не байдуже, ким виростуть їхні діти на американській землі. Незважаючи на свою зайнятісьть, швидкий темп життщ, ігнорують своїм вільним часом, своїм відпочинком, не звертають увагу на дитячі хитрощі та видумування про : “Я не піду в школу. Я хочу спати.  “, а вперто піднімають з ліжка й везуть у Рідну Школу, пояснюючи дітям, що вони самі колись зрозуміють  важливіть навчання в Школі Українознавства. Ще в післявеликодній час, коли молодші учні пізнавали науки й навчальний процес в школі ішов повним кроком, а наші випускники вже здавали випускні екзамени, підтверджуючи своїми відповідями, що їхня праця була немарною.

А 5 червня, в Українському Культурному центрі, батьки  випускників організували Матуральний бенкет. Під звуки музики, в зал увійшло одинадцять винуватців свята, пов’язаних жовто-синіми стрічками “Випускник школи “. Скільки радості, гордості в їхніх очах, гордості за те, що вони зуміли дійти до фіналу.

І знову рік закінчився навчальний,image2

Школу матуранти завершили,

Усі роки навчання в Рідній Школі,

Вони уже в минулому лишили.

Позаду вже залишились  уроки,

Про Україну, де знання черпали,

І хоч Америка далеко від Вкраїни,

На відстань наші учні не зважали.

Бо українська в них душа у грудях,image3

Своє коріння завжди пам’ятають,

Бо українцями зовуться люди,

Що мову українську добре знають.

На мові цій Ви кажете молитву,

Пісні співаєте і граєте  вистави,image2 (1)

А щоб Ви знали географію й культуру,

Історію, також літературу,

То наші вчителі про це подбали.
Почесними гостями на Матуральному бенкеті були педагогічні дорадники Др. Ася Гумецька та Др. Роман Гриців, парох Української Католицької церкви Святого Йосафата, отець Маріо Дацишин, ЧССВ, представники українських кредитівок, спонсори,  вчителі, батьки, гості.

З словами вітання і напутніми побажаннями звернулись до випускників: класний керівник 11 класу мгр.Андрій Перекліта, який навів конкретні приклади, як знання і диплом з нашої школи пригодилися окремим випускникам в житті; директор школи Ольга Новачинська привітала випускників та пригадала  присутнім у залі про всі проведені у стінах Рідної Школи роки, про складання іспитів й наголосила випускникам про важливість знань у майбутньому житті.  Матурантів вітали мама випускника, Тетяна Бедрус, десятикласники- Анастасія Баскевич та Данило Савицький, отець Маріо Дацишин. Кожен з виступаючих наголошував на важливості отриманих знань. Особливо хвилюючим був момент, коли випускники передали своїм наступникам Свічку знань. Урочистою і незабутньою частиною свята було отримання випускниками дипломів про закінчення навчання в Школі Українознавства.

Хай ваша дружба  кріпне із роками,

Разом Ви будьте в радощах й тривогах,

Бажаю Вам,  щоб у життєвім вирі,

Ступали впевнено! І жили з Богом!

А 11 червня 2016 року, святково одягнені учні, усміхнені вчителі й батьки, зібрались в залі школи на святі закінчення навчального року під назвою

“ Кличе всіх нас Дзвоник Останній “, який підготували учні 5-6 класів під вмілим керівництвом своїх учителів, пані Галини Іщук, пані Ірини Свитки та учителя музики- пані Мирослави Борищук. Гамір залу зупинила своїм вступним словом директор Школи Українознавства Ольга Новачинська, яка привітала усіх з шкільним святом, “яке символізує закінчення шкільного року в школі, підводить підсумки, об’єднує нас і дарує усмішки, гарний настрій, бо розпочинається прекрасна пора літніх канікул “. З трепетом в душі дивились присутні на виступ наших середніх класів. У добре продуманій програмі свята було і художнє читання,  і сценка про смішні історії з шкільного життя

“ Якими ж ми були кумедними “, і чудові пісні про дитячі веселощі в школі. Напевно й дорослі думками полинули у далеке минуле, у своє дитинство, свої шкільні роки. Отець Маріо Дацишин, привітав учнів, вчителів й батьків із закінченням навчального року й проказав разом з усіма молитву, в якій всі  подякували Богу за навчальний рік, що минув, за те, що в здоров’ї та радості дочекали його завершення. Директор школи, Ольга Новачинська подякувала учителям за плідну працю, батькам за терпіння, а дітям за успіхи у навчанні. Пані Марічці Никифоряк Ноні- за вміле керівництво школою, голові Батьківського Комітету й членам за допомогу й співпрацю, батькові Дмитру Корендію за допомогу в художньому оформленні реквізитів, фотографу Любові Слюсар за фотографії учнів та всім за підтримку й довіру.

Пані Оля вручила похвальні грамоти учням, які відмінно закінчили навчальний рік та учням, які жодного разу не пропустили шкільних занять під час навчального року.

Особливо тепло зустрічали присутні випускників школи, котрі нещодавно отримали дипломи про закінчення навчання в Школі Українознавства. Право подзвонити шкільним дзвоником було надано випускниці школи, Надії Борис та першокласнику Максимові Горотю. Приємне свято наповнене добром, теплом і вдячністю закінчено! Попереду три місяці відпочинку, гарних вражень, подорожей, приємних зустрічей. Багато наших учнів побувають на канікулах в Україні. Нехай щастить Вам! А у вересні ми чекаємо на Вас відпочивших, змужнілих, щоб з новими силами  розпочати новий шкільний рік!

Ви приходьте в вересні знову,

Щоб влитись в шкільну родину,

І приводьте друзів, знайомих,

Кожну –кожну вкраїнську дитину!

Автор поетичних рядків та статті, учителька Школи Українознавства, Любов Красій

—————————————————————————————————————————————————–

2-го червня 2012 р. Зі свідоцтвами в руках, усміхнені та задоволені учні Школи Українознавства Т-ва Рідна Школа вибігли з шкільного будинку де їх зустріли: батьки, якскраве сонечко теплого літа, безжурні дні літних вакацій-канікул. Наука в Рідній Школі закінчила свій шістдесят другий рік праці. Пора відпочати та набрати сил на 2012-13 шкільний рік.

Подивившися на усмішки на обличчях наших учнів не тяжко зрозуміти їхні задуми. В наступних місяцях їх чекають табори, подорожі, відвідини рідних в Україні. Проте в їхних усмішках теж знаходиться задоволення успішно закінченого шкільного року та новознайдене зрозуміння мови, історії, культури, географії та літератури далекої країни – України. Це друге задоволення – це підсвідоме задоволення яке закорінилося в душі дитини; це задоволення яке впізнають батьки, дідусь чи бабуся. І в мене на обличчю теж усмішка. Це усмішка директора який гордий із досягів наших учнів. Ця усмішка рівнож горда із досягів наших учителів, які щотижня підливають це зернятко любови до українського, це усмішка горда за це що наша школа не відхиляється від завдань які нам передали засновники Школи Українознавства стільки років тому. Які це завдання? Ще в 1962 році, Д-р Кисілевський писав що «Рідна Школа різбить юнацьку душу нашої молоді. Тут вивчає вона рідну мову, тут пізнає та вчиться любити віру свого народу, його історію, його письменство та його звичаї.» До цего, Д-р Роман Гриців нещодавно додав спостереження що «Рідна Школа, наші молодіжні організації та наші церкви разом розвивають в нашій молоді український світогляд,» світогляд який буде провадити нашу молодь дорогами 21-го століття. Щобільше, Рідна Школа будує цей український світогляд на українських вартостях які батьки навчають своїх дітей вдома. Тобто, Рідна Школа допомагає батькам навчити їхних дітей мову, історію, літературу, культуру української держави і нації. Разом, дім, церква, Рідна Школа та молодіжні організації підготовляють наших дітей до світу який ще не зовсім привик до незалежної України; до світу який не свідомий багатої культури та літератури України; до світу який не здає собі справи що українська історія доторкає все людство; до України яка не може рішити чи вона українська ні від кого залежна, чи лиш супутник колишньої імперії яка по нинішний день диктує українцям… Це наше завдання – завдання Рідної Школи, батьків, церкви, української громади. Ми виховуємо майбутнє українського суспільства.

І з цих причин в мене усмішка на обличчю. Тому що на обличчях наших учнів, не сказавши про цьогорічних 10 випусників – матурантів, окрім задоволення, я теж бачу запал і нескореність, бачу майбутнє нашої української громади.

мґс. Андрій Перекліта
Директор
Школа Українознавства Тов. “Рідна Школа” м. Детройт