Зимa-непередбачена пора року… Засипле снігами, вибудовує з снігу чудернадцькі кучугури. У цей час хочеться посидіти у теплій оселі, слідкувати через вікно за танцем ле
геньких сніжинок, зліпити з старшими братом чи сестрою снігову бабу.
У грудні довгі ночі і короткі дні, але в очікуванні свят час біжить дуже швидко. Не встигли оглянутися – як уже і День Миколая. На цюказкову мить з нетерпінням очікують і малі і дорослі. Цього дня однаково чекають діти України та Італії, Америки чи Голландії і, звичайно, учні школи Українознавства м. Детройту.
Малята з нетерпінням чекали на зустріч з Святим Миколяєм, але матінка-природа вирішила провести свято за св
оїм сценарієм. Крихітні сніжинки, які стають водичкою на теплих долоньках, в цей вечір “взялись за ручки”і перетворилися у завірюху, тому навчання у школах було відмінене. Бо така зимова погода створює багато труднощів для водіїв.
Наші дітки класу “Світличка”, старанно готувалися до дитячого ранку і бажання хоч ненадовго стати артистами, хоч і в інший день, проте здійснилось. Тому свято “Ой, хто, хто Миколая любить” було проведено 21січня 2017 р. у приміщенні навчальної групи.
Ранок я розпочала із читання листа від Св.Миколая, якого принесла Лисичка – Надія Борис, що стало захоплюючим моментом і хорошою мотивацією для проведення цікавого свята . У очах дітей я побачила іскорку, вони з нетерпінням чекали, що буде далі….
Лисичками на святі були Діанка П. і Ніна С., які декламували вірші і заспівали пісеньку” Я-Лисичка, я-Сестричка”. Пристрибали на нашу засніжену поляну і Зайчики: Сашко К. і Стефанчик К. , незабаром і Мишка- Артур П.,прибігла; вони розказали, як чекали на зустріч із Святим. Маленькими помічниками Миколая були Ангелики -Ксеня З. і Марко Г.
Хочу відмітити, що дітки були в національних костюмах або з елементами української вишивки, що задало святу патріотичного настрою. Свято було забарвлене і музичними нотками, а саме: піснею ”Морозець, грою ” Підемо у двір гуляти” і музично-ритмічним танцем. Великою несподіванкою для малят стала поява Ангела- Насті Б, із чарівним мішком. ”Що там всередині? Що?”- думали діточки. Ангел подякував діткам за ранок, кожному особиисто передав подарунок і пообіцяв повернутися на наступний рік.
Ранок був завершений піснею” Ой, хто, хто Миколая любить”, щоб подякувати Святому за дарунки, яку співали не тільки діти, але і батьки та родичі, глядачі.
Завершальне слово мала директор школи Ольга Новачинська, яка подякувала дошкільнятам за свято і побажала стати їм Людьми з великої літери.
Я хочу подякувати нашим маленьким артистам, іхнім батькам та родичам, директору і моїй помічниці за допомогу і хорошу організацію свята, за дотримання й плекання українських традицій. Бо зимою, основне, не холод надворі, а як гаряче у твоєму серці.
Автор статті, учителька Світлички Надія Колісник
